Працюючи в Ковелі, познайомився з родиною Косачів – Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Ольгою Косач. М. Левицький на довгі роки став другом сім'ї й приватним лікарем Лесі Українки. Минуть роки, Косачі осядуть у Києві, але ніякі медичні світила не зможуть замінити їм чуйного і вправного повітового лікаря Модеста Левицького. Вони його чекатимуть скрізь, де б не були: у Києві, Гадячі. І як лікаря, і як друга. Довірятимуть своє здоров'я тільки йому.
Спілкуючись із родиною Косачів, іншими діячами української культури, майбутній письменник набирався духовних сил, міцнів у переконаннях, робив перші літературні спроби. Модест Левицький постійно поповнює свої знання, вдосконалює майстерність, веде спостереження, які згодом ляжуть в основу його науково-популярних медичних праць. 1896 року на сторінках одного з тогочасних журналів з'являється його перша стаття «Про сільську медицину». Враження від подій, випадки з «холерної» практики пунктиром проходять через кілька оповідань М. Левицького, стають їхнім сюжетом.
Онуфрійчук М. Стежками Модеста Левицького. / М. Онуфрійчук // Волинь. – 1996. – 25 лип. – С. 2.
Пробірченко Н. Письменник, лікар, педагог і дипломат Модест Левицький / Н. Пробірченко // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 1/2. – С. 176–187.